Ти - моя правда. З тобою я - істина Почався двобій, випадково із відстанню Ми були так близько, я дихав тобою Ти була вже мною, гладячи скроню Ти - міг ґвалт і продовження рук Не зможу забути я подих і серця стук Опиратись даремно, для чого ж змагатися? Це бій із водою, тобі вже в легенях лишатися Ти - посмішка нерухома у ляльки З тобою весь світ захоплю я пошепки Мене ж так захоплено твоїм викликом Я стану безликим для тебе вітрилом Ти - безмежжя бажань у маленькому тюбику Ти - відстань навиворіт й ребро, моя музика Ти - стилізовані хмари, жива, не одна, на стіні Я - твої сни і натхнення, твій розум і дотики, мрії Ми - будемо вільні, ми будемо порізно Ми будем триматись душі один одного Ми можем забути, ми можем пробачити Я можу кохати, а ти - не зважати, не зважитись Не кричи! Не навпомацьки! Рука вже скерована Твій подих із точністю був прорахований? Я вмію і більше, погладити тихо і падати тихо Ми будемо ближче ніж ти чекатимеш лиха Це моя правда. Це моя істина. І ти вже моя,
Comments
Post a Comment